Українські документи в Албанії: апостиль обов’язковий, а перекладачів української всього двоє

Перше, що треба знати: апостиль обов'язковий. Албанський МЗС публікує перелік країн, документи з яких приймають лише з апостилем, і Україна в ньому під номером 110. Там же написано прямо: документи без апостиля не визнаватимуться.
Окремо МЗС публікує список країн, звільнених від легалізації за взаємністю — Угорщина, Чехія, Румунія, Росія, Болгарія, Косово. України в цьому списку немає. Тому, що б вам не радили, виходьте з того, що апостиль потрібен.
Апостиль ставлять в Україні, а не в посольстві. Консульський відділ у Тирані апостиль не проставляє — це прямо випливає з правил МЗС України. Орган залежить від документа:
- дипломи, атестати, довідки про навчання — Міністерство освіти;
- свідоцтва про народження, шлюб, розлучення, смерть, нотаріальні документи, рішення судів, архівні довідки — Міністерство юстиції;
- довідка про несудимість — МВС;
- витяги з демографічного реєстру, міграційні документи — ДМС;
- податкові документи — ДПС;
- усе інше — МЗС.
Це можна зробити поштою, не їдучи. Порядок Мін'юсту прямо передбачає звернення поштою для тих, хто за кордоном, — до будь-якого відділу ДРАЦС або до Державної архівної служби. Більше того, якщо документа на руках немає, його можна одночасно витребувати й апостилювати. Строк у Мін'юсті — до трьох робочих днів. У МЗС приймають лише поштою, особистого прийому немає: до 10 робочих днів, терміново — до 5.
Оплата для тих, хто живе за кордоном, можлива в іноземній валюті через банки-кореспонденти.
Переклад. Албанський закон вимагає, щоб офіційний переклад робив лише сертифікований офіційний перекладач із реєстру Міністерства юстиції. На перекладі обов'язкові печатка перекладача й підписана заява про точність — без них переклад недійсний.
І тут головна практична новина. У жовтневому реєстрі Міністерства юстиції Албанії на всю країну значаться двоє сертифікованих перекладачів української мови, обидва в Тирані. Для порівняння, російської — шістнадцятеро. Планувати переклад варто заздалегідь, бо двоє людей на всіх — це черга.
Державні тарифи на офіційний переклад: сторінка — 1 800 знаків; з іноземної на албанську — 1 300 лек за сторінку без ПДВ, з албанської на іноземну — 1 600 лек.
Скільки коштує легалізація в Албанії. Для албанських громадян — 200 лек за документ. Для іноземців тариф за країнами, і для України він становить 35 євро за документ.
Чого ми не стверджуємо. Чи вимагає конкретна установа саме нотаріально засвідчений переклад понад сертифікований — залежить від установи; закон такої загальної вимоги не встановлює. І ще: в українських реєстрах значиться договір про правову допомогу 1958 року, який теоретично міг би скасувати легалізацію, але текст ми перевірити не змогли, а Албанія в своїх опублікованих списках Україну до звільнених не відносить.



